Заплавська середня загальноосвітня школа

 





 
Освітній портал ПедПреса
 

Наша школа

Історія школи
Село Заплавка сховалося в степах Придніпров’я. Воно було невелике і нараховувало незначну кількість селянських дворів, які належали котівському поміщику Алексєєву.
Про розвиток культурного життя мова не йшла. Освіта в селі не розвивалася. Трохи згодом на основі невеликої селянської церкви було відкрито церковно – приходську школу. В цій школі навчалася невелика кількість дітей. Навчання було примітивне. Вивчали і читали релігійні книги та здобували початкові навики письма та лічби.
Із скасуванням кріпосного права і проведенням реформ на селі почали відбуватися зміни. Земства , які були утворені реформою 1866 року почали опікуватися культурними прагненнями українців. На кошти земської управи в 1914 році в селі Заплавка була збудована школа. Приміщення школи було просторе, але згодом воно не змогло прийняти всіх дітей. Тому початкові класи уже в тридцятих роках були перенесені в так звану попівську хату , де була раніше церковно – приходська школа. Ці приміщення були досить віддаленні одне від одного. Із свідчень старожилів села в 20- х роках 19 століття уже діяла школа в селі Кременівка – це була початкова школа , яка і проіснувала до другої половини 70 – х років. В Кременівській початковій школі працювали: Дорошенко Марія Самійлівна, Балабась Ліда Іванівна, Сіра Марія Йосипівна. Споруда школи була гарною , високою, класні кімнати світлі і просторі .З початкової школи діти переходили на навчання до Заплавської восьмирічної школи. А в 50 –х роках в селі Заплавка на так званій Шагарівці було збудовано ще одну початкову школу , де починали свою педагогічну діяльність Марфлюк Петро Іванович, Пилипенко Олексій Іванович та Зінов’єва Антоніна Миколаївна.
Першими директорами Заплавської школи були Редько Андрій Петрович, Шаповал Юхим Іванович ( працював в Заплавській школі з1933 по вересень 1953 року), Скнара Василь Кононович ( призначений директором з 1953 року, вибув із Заплавки 13.08 1969 року).
В 1967 році директором школи було призначено Зінов’єву Антоніну Миколаївну за її керівництва була збудована в центрі села нова восьмирічна школа. У 1971 році школа прийняла своїх перших учнів. В нове приміщення школи перейшов педагогічний колектив старої школи:
Берднікова Галина Дмитрівна , Лимаковська Марія Степанівна, Шило Кость Петрович, Бондар Василина Іванівна, Фенько Іван Єгорович, Фенько Софія Миколаївна, Шило Любов Сергіївна , Пугач Надія Омелянівна, Швець Любов Карпівна, Саєнко Ольга Гордіївна, Сіра Марія Йосипівна, Балабась Ліда Іванівна. Ці люди присвятили своє життя вихованню та навчанню підростаючого покоління. В селі і досі згадують учні колишніх своїх вчителів.
Особливо тепло відгукуються про директора школи Скнару Василя Кононовича. Ця людина дійсно була вчителем з великої літери. Він згуртував навколо себе колектив однодумців , які натхненно працювали віддаючи себе дітям. Діти з повагою відносилися до своїх наставників і любили директора за життєву мудрість, справедливість, почуття гумору та інші доброчинності.
Великою повагою серед учнів користувалась Галина Федорівна Беспалова – вчителька початкових класів( працювала з 1949 по середину 60 років).
Половину свого життя віддали школі вчителька біології та хімії Берднікова Галина Дмитрівна ( працювала в школі з1945 по1972рік)., та вчителька французької мови Саєнко Ольга Гордіївна( працювала в школі з 1946 по 1979 рік).
Українську мову і літературу незмінно на протязі багатьох років ( 1943 -1973) викладала Швець Любов Карпівна. Першою вчителькою багатьох поколінь заплавчан була Балабась Ліда Іванівна яка пропрацювала в школі з середини 50- х років по 1986 рік .
У 1974 році директором школи було призначено Бредуна Володимира Івановича, який очолював педагогічний колектив по 1992 рік.
Майже одночасно в школу прийшло молоде подружжя Безсонових – Лариса Миколаївна та Юрій Борисович, які викладали відповідно українську мову і літературу та трудове навчання. 1983 році Заплавську восьмирічну школу було реорганізовано в середню. Разом з реорганізацією школи відбулося оновлення педагогічного колективу. На зміну вчителям пенсійного віку в школу прийшли молоді спеціалісти, які горіли бажанням працювати з дітьми натхненно і самовіддано. 1982 рік – за направленням закладу освіти в школу прибули Рожик Марія Іванівна, Талько Микола Іванович.
1983 рік – Бойко Володимир Вікторович, Музалевська Ліда Анатоліївна, Снігур Тетяна Сергіївна, Кашпур Тамара Михайлівна.
1984 рік – Сова Сергій Якович.
1985 рік – Войтенко Григорій Миколайович та Федорченко Сергій Григорович.
1986 рік – Шмалій Ніна Іванівна.
1988 рік – Федорченко Тетяна Володимирівна.
В 1986 році до старого приміщення школи було добудовано двохповерховий корпус нової школи. Ця новобудова стала гордістю села. Світлі та просторі класні кімнати з новими меблями, великий та сучасний спортивний зал робили школу предметом захоплення.
У 1992 році педагогічний колектив очолив Войтенко Григорій Миколайович . Своїм ставленням до роботи , відповідальністю за доручену справу , інтелігентністю, фаховою компетентністю та ерудицією Григорій Миколайович зумів утвердити авторитет серед колег , батьків, своїх вихованців. Людина з природженою енергійністю, Григорій Миколайович буквально згорає на роботі сам і запалює цією енергією інших.
На сучасному етапі педагогічний колектив школи вирішує масштабне і складне завдання – формування духовного світу молоді, духовності, як основної якості особистості.
В школі працює 15 вчителів з них вищу кваліфікаційну категорію мають 11 чоловік. Педагогічне звання « старший учитель» мають 8 чоловік, 1 вчитель-методист.
Педагогічний колектив весь час в пошуку найбільш ефективних форм роботи на уроці, працюють над розвитком пізнавальних інтересів і здібностей учнів, застосовують елементи інноваційних технологій .